Владимир Владко - Сивий Капiтан (на украинском языке)

• Название: Сивий Капiтан (на украинском языке)
• Автор: Владимир Владко
• Жанр: Научная Фантастика

---

"Люцифер" мчав до неї, не уповiльнюючи швидкостi. Загорожа з товстенних колод, здавалось, линула ближче й ближче до нього. Адже руху "Люцифера" Олесь не вiдчував зовсiм, автомобiль наче стояв застиглий на мiсцi, а рухалися, мчали повз нього всi навколишнi речi.

Ще мить - i "Люцифер" наскочить на загорожу, розiб'ється в дрiзки! Олесь здригнувся, треба гальмувати, гальмувати негайно, бо iнакше...

Рука Сивого Капiтана торкнулась невеличкої рукоятки на пультi керування. I враз велика загорожа, яка була вже перед самим "Люцифером", мов провалилася вниз. То плавно пiдстрибнув угору велетенський автомобiль, пролинувши над колодами загорожi, над колючим дротом, не зменшуючи при тому своєї швидкостi...

Олесь полегшено зiтхнув. Ну й стрибок! Мiцнi нерви мусять бути у людини, що подорожує цiєю дивною машиною.

- Здається, на тебе справив враження цей невеличкий стрибок, - говорив тим часом Сивий Капiтан. - Чекай, тобi доведеться побачити чимало ще дивнiших речей.

- А як же... як же "Люцифер" мiг перескочити через ту загорожу? Мов на крилах!..

- Я включив спецiальний пристрiй - генератор антигравiтонiв. Весь корпус "Люцифера" почав вилучати цi елементарнi частки - i внаслiдок того машина втратила вагу, мов вiдштовхнулася вiд землi. Не розумiєш, Олесю? Пояснювати тобi все це було б надто складно. Я скажу тобi тiльки ось що. Земне тяжiння - отже, i наша вага! - викликається особливими елементарними частками, гравiтонами. А мiй генератор вилучає такi ж самi частки, але скерованi в зворотному напрямi, антигравiтони. Вони гасять дiю звичайних гравiтонiв, а вiд того зникає i тяжiння, вага. Для цього потрiбна дуже велика кiлькiсть електричної енергiї. Але я вже говорив тобi, що в мене її достатньо. Вистачить i на генератор антигравiтонiв, i на реактивнi двигуни, що рухають "Люцифер"...

Олесь дивився на Капiтана, мов зачарований. Ця людина справляла на нього враження всевладного чудодiя, якому все пiдкоряється, який може зробити все, що тiльки побажає. I розповiдав Сивий Капiтан так просто, нiби в усiх тих неймовiрних властивостях його "Люцифера" не було нiчого дивного, наче вiн говорив про звичайнiсiнькi речi... А йшлося про такi технiчнi i науковi чудеса, що розповiдь про них здалася б не лише Олесевi, а й багато декому ще чарiвною, хоч i дуже красивою казкою, коли б та розповiдь не точилася тут, на самому "Люциферi", де цi чудеса були незаперечною дiйснiстю... Антигравiтони, реактивнi двигуни, що рухають "Люцифер"... Раптом Олесевi промайнула думка: усi такi двигуни, як-от на реактивних лiтаках, наприклад, видають пiд час роботи страшенний шум. А тут усе тихо, лише iнодi виникає легке шелестiння чи шипiння. Як же так?.. I Олесь спитав про це.

Сивий Капiтан тiльки посмiхнувся:

- Звичайнi реактивнi двигуни працюють за рахунок безперервних вибухiв при згоряннi пального, друже мiй. Тому й утворюється такий шум. А в мене працює електрика. Вона дає теж своєрiднi вибухи, але вони не створюють звукових коливань, тiльки оте шипiння, яке ти чув. Зажди, згодом, сподiваюся, ти все це зрозумiєш. Я охоче розповiдатиму тобi про все, що стосується "Люцифера", але не зразу, а поступово, в мiру того, як ти помiчатимеш щось нове, незрозумiле для тебе. Обiцяю тобi це, Олесю!..

I знову Олеся вразила щирiсть його слiв. Чому, чому Сивий Капiтан так охоче розповiдає йому все це? Чим завоював юнак його симпатiї i прихильнiсть? Де пояснення цьому?.. Можливо, краще було б просто запитати про це його самого. Але на такий вчинок Олесь не мiг наважитися, щось заважало йому, щось зв'язувало...

4. СЕРЦЕ I ДУША "ЛЮЦИФЕРА"

"Люцифер" линув уперед i вперед. Пiсля обiду Олесь знову сидiв з Сивим Капiтаном у кабiнi керування, наче це було вже так заведено, i слухав його розповiдь про будову дивної машини. I поступово у нього дедалi бiльше розкривалися очi на все те, що вiдбувалося навколо, на таємницi i загадки, якi оточували його в "Люциферi". Звiсно, все це Олесь уявляв собi тiльки поверхово. Але крок за кроком перед ним вимальовувалась прекрасна гармонiйна система, за якою був побудований чудесний апарат.

Десь всерединi мiститься серце велетня - складна, невiдома людству машина, винайдена Сивим Капiтаном ще тодi, коли вiн був Ернаном Рамiро. Та машина сполучає атоми водню-дейтерiю i перетворює їх на атоми гелiю. За яким принципом працює машина, як вона влаштована, знає тiльки сам Сивий Капiтан, та ще, можливо, хтось з його найближчих помiчникiв - i бiльше нiхто в свiтi. Але машина працює автоматично - це по-перше; по-друге, вона дає при цьому гiгантську кiлькiсть енергiї, що видiляється при термоядернiй реакцiї. I тiєю енергiєю живляться незлiченнi складнi механiзми, апарати i прилади, якими "Люцифер", мабуть, наповнений вщерть.

Частково та енергiя витрачається на реактивнi двигуни, частково на той генератор антигравiтонiв, про який Сивий Капiтан сказав лише загальними словами, бо це надто складна рiч для сприймання людини, необiзнаної досконало з сучасною фiзикою. Третiм, головним, споживачем енергiї було не менш фантастичне пристосування, що паралiзує дiю зброї i машин-переслiдувачiв "Люцифера". Це пристосування здавалося Олесевi одним з найдивовижнiших винаходiв, якi будь-коли з'являлися на свiтi.

Сивий Капiтан мiг витрачати енергiю в необмеженiй кiлькостi i пiсля того, як задовольнялися потреби реактивних двигунiв "Люцифера" i генератора антигравiтонiв, що гасили земне тяжiння i позбавляли машину ваги. Складна система дротiв обвивала все велетенське тiло "Люцифера", ховаючись пiд його сiро-зеленою оболонкою. В разi потреби до цiєї системи дротiв, що утворювала собою гiгантську електромагнiтну шпулю, одним поворотом важеля на пультi керування вмикався електричний струм високої напруги. I тодi "Люцифер" одразу перетворювався на величезний електромагнiт, навколо якого пульсувало магнiтне поле нечуваної сили. Жодна металева рiч не могла наблизитися до цього електромагнiту, пробитися крiзь його надпотужне поле. Кулi втрачали свою вбивчу силу, потрапляючи в те поле, i безсило падали вниз, на землю.

Але й цього було мало. Вмикаючи ще бiльшої сили струм, збiльшуючи потужнiсть магнiтного поля, Сивий Капiтан мiг досягати ще дивнiшого ефекту. Тодi кулi навiть починали вiдштовхуватися вiд "Люцифера" i летiли назад, у тому напрямку, звiдки прилетiли. Кулi, випущенi в "Люцифер", перетворювалися на зброю, скеровану проти тих, хто стрiляв!

Так само за допомогою потужних електричних генераторiв високої частоти Сивий Капiтан мiг спиняти на вiдстанi звичайнi автомобiлi i всi машини з моторами внутрiшнього згоряння. Адже такi мотори мають електричне запалювання. Надзвичайно потужне ультракороткохвильове випромiнювання "Люцифера" намагнiчувало всi металевi частини й системи електричного запалювання навколишнiх моторiв на досить великiй вiдстанi. Запалювання переставало працювати, i мотори автомобiлiв, броньовикiв i танкiв перетворювалися на мертве, безпорадне накопичення деталей, - доки Сивий Капiтан не припиняв дiю свого надпотужного ультракороткохвильового генератора.

Саме так сталося i пiд час великого вiйськового параду в столицi, на Авеню-дель-Прадо, про який розповiли Олесевi Валенто Клаудо i Марта, дiвчина, певна рiч, зi слiв свого батька. Всi фалангiстськi вiйськовi машини, хоч якi вони були потужнi, безпорадно спинилися пiд впливом ультракороткохвильового генератора "Люцифера". Сивий Капiтан довiв цим, що вiн може бути незаперечним господарем становища.

Коли Олесь слухав розповiдь про цей нещасливий для фалангiстiв вiйськовий парад, його вразила одна обставина. Адже й справдi Капiтан мiг тодi зробити все, що завгодно, - i нiхто б не насмiлився чинити йому опiр. Чому ж Ернан Рамiро не здiйснив тодi свого давнього намiру, не помстився на Фернандесi та його поплiчниках? Вiн мав для цього всi можливостi, кривавий каудiльйо не встиг би втекти. Чому Капiтан не зробив цього?..

I одного разу, коли Сивий Капiтан особливо охоче, як здавалося юнаковi, розповiдав йому про механiзми "Люцифера", зокрема, про ще не використанi ним поки що можливостi надпотужного генератора ультракоротких хвиль, Олесь якось майже мимоволi поставив йому це запитання. Спитав - i злякався: а що, коли Ернан Рамiро скаже, щоб вiн не втручався не в свої справи?..

Проте Сивий Капiтан спочатку тiльки задумливо поглянув на Олеся, наче зважуючи, чи зможе юнак зрозумiти його вiдповiдь. А тодi мовив - i Олесь здивовано зауважив, що в його спокiйному, врiвноваженому голосi помiтно бринять дедалi виразнiшi нотки стримуваного гнiву. Немовби першої-лiпшої хвилини той гнiв мiг вихопитися назовнi, незважаючи на витримку i звичне самовладання Ернана Рамiро.

- Чому я не помстився тодi, - питаєш ти, Олесю? Iншими словами, чому я не використав можливостi одним ударом убити i самого Фернандеса, i його найближчих поплiчникiв там, на майданi Кастелара? Так, я мав цю можливiсть. Одна моя електрична мiна, електричний снаряд - i вiд тiєї зграї на балконi й пороху не лишилося б! Ти не знаєш, що таке мої електричнi мiни, та я й не хотiв би, щоб ти побачив їх дiю, Олесю... Але...

Вiн на хвилинку замовк - i юнак побачив, як спохмурнiло його обличчя, коли вiн заговорив далi.