Тарас Шевченко - Гайдамаки. Музыкант. Наймычка. Художник. Близнецы

• Название: Гайдамаки. Музыкант. Наймычка. Художник. Близнецы
• Автор: Тарас Шевченко
• Жанр: Повести

Книга включает лучшие повести Тараса Григорьевича Шевченко, гения украинского народа, выдающегося художника, поэта, писателя и общественного деятеля 19 века: «Гайдамаки», «Музыкант», «Наймычка», «Художник» и «Близнецы». В повести «Наймычка» Шевченко рассказывает о морально-психологической драме матери внебрачного ребенка, вынужденной скрывать свое материнство. «Художник» и «Музыкант» повествуют о страданиях талантливых невольников – крепостной интеллигенции, ищущей возможности реализовать свои способности. «Близнецы» посвящены теме воспитания человека. Все повести написаны на русском языке, которым мастерски владел Шевченко. Также на страницах книги представлена поэма «Гайдамаки» – историческая эпопея в стихах. Поэма написана на украинском языке и повествует о Колиивщине – народно-освободительном казацком восстании против гнета Речи Посполитой.

---

124

Терпсiхора – в античнiй мiфологiї муза, покровителька мистецтва танцiв.

125

Стофатто – м'ясне блюдо (штуфат).

126

Лакрима-крiстi – iталiйське червоне вино.

127

Плафон – розписана стеля.

128

Dа саро (iтал.) – _ спочатку, знову, бiс.

129

Антiной – вродливий юнак, що, як втiлення чоловiчої краси, часто зображувався античними скульпторами.

130

Люцiй Вер – спiвправитель римського iмператора Марка Аврелiя (II ст.).

131

Канова Антонiо (1757–1822) – iталiйський скульптор.

132

Бельведерский торс – частина статуї, яка зображувала Геркулеса, що вiдпочиває.

133

«Страшний суд» – велика фреска (стiнна картина) Мiкеланджело в однiй з церков Рима.

134

Рафаель Сантi (1483–1520) – iталiйський художник епохи Вiдродження, який, крiм картин на полотнi, створив ще ряд стiнних картин (фресок) у Ватiканi, палацi римських пап.

135

Рисунок Германика и танцующего фавна – рисунок з гiпсових копiй античних статуй, якi зображують римського полководця Германiка (I ст.) i фавна (лiсовика i польовика).

136

Свинья в торжевских туфлях – помiщик Шевченка П. В. Енгельгардт у туфлях, якi тодi робили в мiстi Торжку, що славилося сап'яновими та оксамитовими виробами.

137

Озеров Владислав Олександрович (1769–1816) – росiйський письменник.

138

Гiлiс Джон (1747–1836) – англiйський iсторик.

139

Аглицкий клуб – клуб, при якому були зали для гри в карти.

140

Мокрицький Аполлон Миколайович (1810–1870) – художник, товариш Шевченка.

141

Клодт Петро Карлович (1805–1867) – скульптор, професор Академiї мистецтв, вiдомий статуями коней на Анiчковому мосту в Ленiнградi та iн. творами.

142

Зауервейд Олександр Iванович (1783–1844) – художник-баталiст, професор Академiї мистецтв.

143

Басiн Петро Васильович (1793–1877 – художник, професор Академiї мистецтв.

144

…статую повешенного Аполлоном Мидаса. – Йдеться, очевидно, про персонажа давньогрецького мiфа – Мiдаса, який, навчившись грати на флейтi, викликав на змагання бога музики Аполлона, але був переможений ним i повiшений.

145

Петровський Петро Степанович (1814–1842) – художник, учень Брюллова, товариш Шевченка по Академiї мистецтв.

146

Дюме, Сен-Жорж – прiзвища вiдомих у Петербурзi 30-х рокiв рестораторiв.

147

Фокс – петербурзький виноторговець.

148

Джаксон, медок – вина.

149

Корнелiус Петер (1783–1867) – нiмецький художник т. зв. «назарейськоi школи», що об'єднувала прибiчникiв вiдродження середньовiчного релiгiйного мистецтва.

150

Гесс Петер (1792–1871) – нiмецький художник, баталiст i жанрист.

151

Кленц, Валгалла, Пинакотека и вообще Мюнхен… – Мова йде про т. зв. «мюнхенську школу» нiмецького мистецтва XIX ст. Кленце Лео (1784–1864) – архiтектор, автор проекту будинку Ермiтажу; на замовлення баварського короля Людвiга I спорудив на березi Дунаю, поблизу Регенсбурга, Валгаллу круглий будинок з мармуру у виглядi храму (Валгаллою у старонiмецькiй мiфологiї називається мiсце, де пiсля смертi нiбито живуть душi витязiв, що загинули з славою в бою). Пiнакотека – картинна галерея в Мюнхенi, проект якої також належить Кленце.

152

Дюрер Альбрехт (1471–1528) – нiмецький художник i гравер, автор теоретичних праць, з яких найбiльш вiдомi «Чотири книги про людськi пропорцiї» (1528) – «Пiдручник до вимiрювання» (або «Перспектива», про яку i згадує Шевченко).

153

На набережнiй Неви в Петербурзi, бiля Академiї мистецтв, поставленi були 1834 р. два кам'янi сфiнкси, привезенi з Єгипту.

154

«Дети, овсяный кисель на столе…» – початок вiрша нiмецького поета Гебеля «Вiвсяний кисiль» у перекладi В. А. Жуковського.

155

Всемирная столица, увенчанная куполом Буонарроти. – Рим, куди в той час посилали для удосконалення кращих учнiв Академiї мистецтв пiсля закiнчення ними курсу. Купол Буонарротi – купол собору Петра в Римi, побудований за проектом Мiкеланджело Буонарротi.

156

Михайлов Григорiй Карпович (1814–1867) – художник, учень К. Брюллова, товариш Т. Шевченка.

157

Тут, очевидно, йдеться про картину французького художника Нiкола Пуссена (1594–1665) «Зняття з хреста», що зберiгається в Ермiтажi.

158

Просто суздольщина – в розумiннi: грубий ремiсницький вирiб (в м. Суздалi працювали ремiсники iконописцi).

159

Мартiн Джон (1789–1854) – англiйський художник.

160

Гревiдон П'єр (1776–1860) – французьский художник i лiтограф.

161

Смiрдiн Олександр Пилипович (1795–1857) – видавець i книготорговець.

162

Мiшо Жозеф-Франсуа (1767–1839) – французький iсторик.

163

Петро Пустинник – чернець, якому приписують органiзацiю першого хрестового походу (походу європейських феодалiв на Схiд для завоювання в арабiв Палестини).

164

Брянський Якiв Григорович (1790–1853) – росiйський актор.

165

Каратигiн Василь Андрiйович (1802–1853) – росiйський актор.

166

«Тридцять рокiв, або Життя картяра» – п'єса французького драматурга i романiста Вiктора Дюканжа (1783–1833).

167

Елькан Олександр Львович (у Т. Г. Шевченка помилково Лев Олександрович) (1819–1869) – театральний критик i фейлетонiст. «Вездесущего» i «всесведущего» Елькана Шевченко не раз згадує i в «Щоденнику», i в листах до знайомих та друзiв, ставлячись до нього iронiчно.

168

«Зачарований будинок» – п'єса нiмецького драматурга Й. Ауфенберга (1798–1857).

169

Брати Чернецови – Григорiй (1801–1865) i Никанор (1804–1879) – художники-пейзажисти i побутописцi.

170

«Роберт», «Фенелла» – йдеться про опери французьких композиторiв Джакомо Мейєрбера (1791–1864) «Роберт-диявол» i Данiеля Обера (1782–1871) – «Фенелла».

171

Деларош Поль (1797–1856) – французький художник.

172

Тарновськi – сiм'я українських помiщикiв.

173

Бем Франц (1788–1846) – росiйський скрипаль-вiртуоз, австрiєць за походженням.

174

Кастор i Поллукс – в античнiй мiфологiї брати-близнюки, сини Зевса; iмена, що стали уособленням вiрної дружби.

175

Соколов Петро Федорович (1791–1848) – росiйський художник, вiдомий своїми акварельними портретами.

176

Гау Володимир Iванович (1816–1895) – живописець-акварелiст.

177

Гiббон Эдуард (1737–1794) – англiйський iсторик, автор шеститомної працi «Iсторiя занепаду i руйнування Римської iмперiї».

178

Клiко – французьке вино.

179

«Квентiн Дорвард» – роман англiйського письменника Вальтера Скотта (1771–1832).

180

Кiпренський Орест Адамович (1782–1836) – росiйський художник-портретист. Намальований ним 1827 р. портрет О. Пушкiна знаходиться зараз у Третьяковськiй галереї в Москвi.

181

Даль Володимир Iванович (1801–1872) – росiйський письменник, мовознавець, фольклорист, автор вiдомого «Толкового словаря живого великорусского языка»

182

Кольман Карл Iванович (1786–1846) – росiйський художник-акварелiст, що змальовував мiськi вуличнi сцени i селянський побут.

183

Мусiн-Пушкiн – Брюс Василь Валентинович (1775–1836) – один iз засновникiв Товариства заохочення художникiв.

184

Голiцин Олександр Миколайович – князь, мiнiстр епохи Олександра I i Миколи I.

185

Рамазанов Микола Олександрович (1817–1867) i Ставассер Петро Андрiйович (1816–1850) – художники-скульптори.

186

Куторга Степан Семенович (1805–1861) – професор зоологiї Петербурзького унiверситету.

187

Поль Шарль де Кок (1794–1871) – французький письменник-романiст.

188

«Векфiльдський священик» – сентиментально-моралiстичний роман англiйського письменника Олiвера Голдсмiта (1728–1774).

189

Пiнеттi – фокусник-iлюзiонiст.

190

Андромаха над телом Патрокла, – _ Андромаха в старогрецькiй поемi «Iлiада» – дружина троянського царевича Гектора, вбитого Ахiллом, одним з вождiв грецького вiйська, що облягло Трою. Шевченко помилково замiсть iменi Гектора поставив iм'я Патрокла – друга Ахiлла.

191