Тарас Шевченко - Гайдамаки. Музыкант. Наймычка. Художник. Близнецы

• Название: Гайдамаки. Музыкант. Наймычка. Художник. Близнецы
• Автор: Тарас Шевченко
• Жанр: Повести

Книга включает лучшие повести Тараса Григорьевича Шевченко, гения украинского народа, выдающегося художника, поэта, писателя и общественного деятеля 19 века: «Гайдамаки», «Музыкант», «Наймычка», «Художник» и «Близнецы». В повести «Наймычка» Шевченко рассказывает о морально-психологической драме матери внебрачного ребенка, вынужденной скрывать свое материнство. «Художник» и «Музыкант» повествуют о страданиях талантливых невольников – крепостной интеллигенции, ищущей возможности реализовать свои способности. «Близнецы» посвящены теме воспитания человека. Все повести написаны на русском языке, которым мастерски владел Шевченко. Также на страницах книги представлена поэма «Гайдамаки» – историческая эпопея в стихах. Поэма написана на украинском языке и повествует о Колиивщине – народно-освободительном казацком восстании против гнета Речи Посполитой.

---

56

Эллин – грек

57

Вариации Липинского – Карл Липинський (1790–1861) – польський скрипач, композитор i збирач народних пiсень.

58

Оссиан – легендарний шотландський спiвець, пiд iм'ям якого були виданi в Англiї в кiнцi XVIII столiття Джемсом Макферсоном переробки зiбраних ним народних пiсень («Поеми Оссiана»)

59

Мартын Пушкарь – полковник полтавський, один з помiчникiв Богдана Хмельницького

60

Пенелопа – дружина Одiссея, героя знаменитих епiчних поем античного свiту «Iлiади» й «Одiссеї» Гомера.

61

После бесчисленных якшиолов – якщi-ол (киргизьке) – вигук на бенкетi, що означає – «хай живе»

62

Чека (вiрменське) – нi

63

У Ефрема Сирина или же у Иустина Философа – церковнi письменники, перший – четвертого, другий – другого столiття н. е.

64

Татищева крепость – фортеця, пiд якою зазнало поразки вiйсько Пугачова в 1774 роцi

65

Грозный Пугач – Пугачев Ємельян, керiвник повстання проти царизму селян i козакiв на Поволжi та Приураллi а 1773–1775 p.р.

66

Брюллов, Александр Павлович (1798–1877) – професор архiтектури, брат Карла Брюллова

67

«Полтавская Муха» – очевидно, назва рукописного сатиричного журналу I. П. Котляревського

68

У «П. И. Вькжигина» – «Петр Иванович Выжигин» – роман реакцiйного письменника Ф. Булгарiна (1789–1859), виданий в 1831 роцi

69

До «Четырех стран света» – точнiше «Три страны света» – роман М. Некрасова i Станицького (псевдонiм А. Я. Панаєвої, 1819–1893)

70

Подвысь! – пiдiйми шлагбаум

71

Титан Флаксмана – Джон Флаксман (1755–1826), англiйський художник, iлюстратор «Iлiади» й «Одiссеї» Гомера. «Титан» – назва однiєї iз його картин

72

«Содом и Гоморра» Мартена – Джон Мартен (1789–1854), англiйський художник

73

Аксакалы (казахське) – дослiвно: бiлi бороди, тут у розумiннi старiйшини, найстарiшi в роду

74

Камедул (польське) – монах

75

Кантонисты – сини солдатiв, якi з дня народження прикрiплялися до вiйськового вiдомства i яких готували до вiйськової служби в спецiальних нижчих вiйськових школах, так званих шкапах кантонiстiв

76

Мурчисон – англiйський геолог Родерiк Мурчiсон (1792–1871), автор великої працi з геологiї європейської частини Росії

77

«Письма из-за границы» законодателя русского слова – «Письма русского путешественника» Миколи Михайловича Карамзiна.

78

«Письма из Финляндии» – твiр росiйського поета Костянтина Миколайовича Батюшкова (1787–1855)

79

Геродот – грецький iсторик V ст. до н. е.

80

Богородица Одигитрия – назва iкони (Одигитрия – грецьке слово, означає – «указывающая путь»)

81

Киевский Патерик – збiрка легенд про київських святих, так званий «Киево-печерский Патерик», складений в XIII столiттi, багато разiв перероблюваний i доповнюваний пiзнiше.

82

«Юный отрок князя Бориса» – очевидно, Мойсей Угрин, про непохитну цнотливiсть якого розповiдає легенда «Патерика»

83

Хавтуры – попiвськi побори

84

Один – за мiфологiєю скандiнавських народiв – бог вiйни

85

«Отечественные записки» – лiтературний журнал, що виходив з 1820 по 1884 рiк.

86

«Давид Копперфильд» – роман видатного англiйського письменника-реалiста Чарльза Дiккенса (1812–1870).

87

«Современник» – лiтературний журнал, що був заснований в 1836 роцi О. С. Пушкiним. У 1847 роцi перейшов до М. О. Некрасова, I. I. Панаева, а з 1856 року редагувався i М. Г. Чернишевським за найближчою участю М. О. Добролюбова

88

Торвальдсен Бертель (1768–1844) – датський скульптор

89

Тритони – мiфiчнi морськi iстоти з тулубом людина i риб'ячим хвостом.

90

Остаде – брати Адрiан ван Остаде (1610–1685) та Iсаак ван Остаде (1621–1649) – голландськi художники.

91

Бергем – Берхем Клас (1620–1683), голландський художник.

92

Теньєр – Тенiрс Давид Молодший (1610–1690) – фламандський художник, вiдомий реалiстичними картинами з народного побуту.

93

Рубенс Пiтер-Пауль (1577–1640) – фламандський художник, автор портретiв, картин на мiфологiчнi та релiгiйнi теми.

94

Ван-Дейк Антонiс (1599–1641) – художник-портретист фламандської школи.

95

Вазарi Джорджо (1511–1574) – iталiйський художник, архiтектор, iсторик мистецтва, автор книги «Життєписи найславетнiших художникiв, скульпторiв та архiтекторiв».

96

…еретического учения Виклефа и Гуса… – Вiклеф Джон (1320 1384) – англiйський церковний реформатор. Гус Ян – див. прим. 1 до поеми «Єретик».

97

Лютер Мартiн (1483–1546) – нiмецький церковний реформатор, засновник лютеранства.

98

Лев Х, Леон II – римськi папи початку XVI ст.

99

Корреджiо-Антонiо Аллегрi (бл. 1489–1534) i Доменiкiно Цампiєрi (1581–1641) – iталiйськi художники.

100

Щедрiн Сильвестр Феодосiйович(1791–1830) – росiйський художник-пейзажист XIX ст., вiдомий своїми краєвидами рiзних мiсць Iталiї.

101

Сатурн – у римськiй мiфологiї один з найстарших богiв; боячись зазiхання на свою владу з боку власних дiтей, вiн з'їдав їх живцем.

102

Михайловський замок – один з петербурзьких палацiв.

103

Ширяев Василь Григорович – художник, хазяїн артiлi живописцiв-альфрейникiв, у якiй працював Шевченко.

104

Аполлон Бельведерський – антична статуя бога Аполлона, яка вважалась найдосконалiшим зразком чоловiчої краси.

105

Веласкес Дiєго (1599–1660) – iспанський художник. Його картина «Старий» знаходилась у 30-х роках в картиннiй галереї графа Строганова.

106

Фраклiт i Гераклiт – статуї, назви яких Шевченко наводить по пам'ятi. Друга зображувала грецького фiлософа Гераклiта; кого саме зображала перша – невiдомо, тому що грецького iменi Фраклiт нема. Можна гадати, що перший – Демокрiт, фiлософ, якого часто протиставляють Гераклiтовi.

107

Йдеться про роман Чарлза Дiккенса «Життя й пригоди Нiколаса Нiклбi» (1840 р. друкувався в журналi «Библиотека для чтения»).

108

Пименов Микола Степанович (1812–1864) – скульптор, вихованець Академiї мистецтв.

109

Венецiанов Олексiй Гаврилович (1780–1847) – росiйський художник, один з перших зображав у своїх картинах сцени з життя росiйського селянства.

110

Слюджинський Франц Йосипович (пом. 1864) – гравер. Зав'ялов Федiр Семенович (1810–1856) – художник, вихованець Академiї мистецтв; згадана його робота – малюнок статуї старогрецького мiфiчного героя Геркулеса, яка знаходиться у Фарнезькому палацi в Римi (звiдси – Фарнезький).

111

Лосенко Антон Павлович (1737–1773) – художник, професор Академiї мистецтв.

112

Кавос Альберт Катеринович (1801–1863) – архiтектор, зодчий iмператорських театрiв Росiї (Марiїнського i Михайловського в Петербурзi та iн.).

113

О д р а н – прiзвище кiлькох французьких граверiв XVII–XVIII ст.

114

Вольпато Джованнi (1738–1803) – iталiйський гравер.

115

«Путешествие Анахарсиса Младшего» – _ твiр французького письменника i археолога Жан-Жака Бартелемi про старогрецьку культуру й мистецтво.

116

Брюллов Карл Павлович (1799–1852) – росiйський художник, учитель Шевченка, друг росiйського поета Жуковського В. А.; обидва брали активну участь у викупi Шевченка з крiпацької неволi.

117

«Xiтана» – «Циганка», назва балету.

118

Пальмiра – столиця стародавнього царства в Сiрiї. В 20-З0 х роках XIX ст. поети i прозаїки нерiдко називали росiйську столицю Петербург Пiвнiчною Пальмiрою.

119

Болезнь св. Витта – _ нервове посмикування тiла.

120

Губер Едуард Iванович (1814–1847) – поет, перший перекладач трагедiї Гете «Фауст» на росiйську мову.

121

Меркурiй – у староримськiй мiфологiї бог, який провiщає волю верховного бога Юпiтера; тут це iм'я вжито у значеннi посланець.

122

Барбаризм – варварство.

123

Я показал ему маску Лаокоона… и следок Микеланджело… – _ Йдеться про малюнок голови Лаокоона з античної скульптурної групи, що зображає жерця Лаокоона i двох його синiв, яких душать змiї, та гiпсовий злiпок iз ступнi фiгури, вирiзьбленої Мiкеланджело.