Владимир Царейкин - Длинная дорога. Стихи. Невыдуманные рассказы

• Название: Длинная дорога. Стихи. Невыдуманные рассказы
• Автор: Владимир Царейкин
• Жанр: Драматургия

Стихотворения и рассказы Владимира Царейкина хорошо известны израильскому читателю. Разнообразие тематики, актуальность, живописность повествования – всё это делает книгу желанным спутником читателя.

---

Пояснение:

Труд женщин широко использовался на шахтах, стройках, на лесоповале, на химических заводах. Много женщин были трактористами. Широко пропагандировался лицемерный лозунг «Труд в СССР – дело чести, доблести и геройства». «Равноправие мужчины и женщины, – говорили коммунисты, – одно из главных достижений советской власти».

Верность партии

Ходить нет смысла в магазин —
Исчезли масло, маргарин,
Но Бога нечего гневить,
Пока хоть можно хлеб купить.

Давно нет обуви. – Наш взгляд
Пустые полки веселят,
И жизнь, как в песнях мы поем,
У нас всё краше с каждым днем.

Спасибо партии родной
За то, что есть у нас с тобой.
Она нам счастье принесла
И к коммунизму повела.

Но лютые враги17 не спят,
Нас повернуть хотят назад,
Чтоб всё, о чем Ильич мечтал,
За колбасу народ отдал.

Пусть не надеются – вперёд
За партией идет народ.
И твердо, ленинским путём
За ней на кладбище придём!

20.04.1991

Пояснение:

На всех дорогах были статуи и портреты во весь рост В. И. Ленина с вытянутой вперед рукой и надписью: «Верной дорогой идете, товарищи!». Такие же статуи и портреты были во всех городах и селах. У «Народного Руха» был лозунг: «Вiрним шляхом завжди, i завжди не туди!»

Два народи

Давно євреї – вже віки

На Україні жили,

Її ліси, степи й річки,

Як матір, полюбили.

Не раз жорстокі вороги

Вкраїну грабували.

І українські кісточки

З єврейськими змішали.

Та проливали знов і знов

Серед пожеж, прокльону

Українську і єврейську кров,

Однаково червону.

Одні турботи в нас усіх,

Одне над нами небо.

І діточок малих своїх

Всім годувати треба.

І жити треба, як брати,

Бо наша Україна

Обом народам назавжди

Єдина Батьківщина.

7.05.1991 р.

Словарь

віки – века

жорстокі – жестокие

вороги – враги

грабували – грабили

знов – опять

серед – среди

прокльон – проклятие

пожежа – пожар

червону – красную

одні турботи – одинаковые заботы

годувати – кормить

треба – нужно

як – как

бо – потому что

обом – обоим

назавжди – навсегда

єдина батьківщина – общая родина

Два прапори

З них кожний здалеку помітний
Два прапори бачу я знов,
Один прапор – жовто-блакитний,
А другий – червоний, як кров.

Під першим я зразу згадаю
Веселку в дитячих очах,
І жито під сонцем безкрає,
І синій Дніпро у степах.

Під ним дивний Київ стіною,
Як скеля, стояв від татар,
Але Україну рабою
Без жалю зробив лютий цар.

Хоч дуже її катували,
Минуле приходило в сни.
Не раз за свободу вставали
Вкраїни могутні сини.

А другий – аж страшно згадати —
Немов кінець світу настав —
Горіли в усіх селах хати,
І люто брат брата рубав.

Під прапором страшним, червоним,
В ім`я тих безумних ідей
Вмирали людей мільйони
І з голоду їли дітей.

Хто мріяв дать людям свободу,
Хто совість і честь не забув,
Той зразу як «ворог народу»
В катівнях розстріляний був.

Нітратами землю труїли,
Рубали могутні ліси,
Всі чисті річки забруднили,
Згубили Вкраїну ті пси.

Йшло свято, й від нас приховали,
Що в той час горів Чорнобил.
Під прапором тим ми ковтали
Радіаційний пил.

Але весь народ не загине,
Я вірю – колись прийде час —
І він ворогів своїх скине,
Як це вже бувало не раз.

15.05.1991

Словарь

помітний – заметный

прапор – флаг

жовто-блакитний – жёлто-голубой

червоний – красный

зразу – сразу

згадаю – вспомню

веселка – радуга

в дитячих очах – в детских глазах

жито – рожь

Дніпро – Днепр (река)

скеля – скала

без жалю – безжалостно

дуже – очень

катували – мучили, пытали

немов – как будто

хата – сельський дом

мріяв – мечтал

катівня – пыточная камера

забруднили – загрязнили

свято – праздник

приховали – скрыли

ковтали – глотали

не загине – не погибнет

прийде час – настанет время

труїли – отравляли

Пояснения:

В начале стихотворения речь идет о героической обороне Киева и взятии его ханом Батыем в 1240 году.

После выхода Украины из состава Польши и добровольного присоединения ее к России в 1654 г. цари фактически сделали ее своей колонией. Ее население в большей части стало крепостными русских помещиков, беспощадно эксплуатировалось. Украинцы всячески унижались и презирались русскими. А евреи унижались и презирались и русскими, и украинцами, и поляками.

Во время Гражданской войны 1918—1920 гг. часть украинцев сражалась за «красных», часть за «белых», т. е. воевала за восстановление царской монархии и единой, неделимой России. Часть украинцев, довольно большая, воевала за создание независимой, самостоятельной Украины. А остальные стали просто бандитами, образовав очень крупные банды (как у Махно, Григорьева), мелкие местные банды. И все беспощадно уничтожали друг друга. И все беспощадно уничтожали евреев (кроме «красных», да и то – случалось всякое).

Голод 1933 г. был организован Сталиным и его приспешниками. Тогда во время коллективизации на Украине умерло 8 000 000 человек.

В конце стихотворения речь идет о Чернобыльской трагедии, унесшей многие жизни и отравившей окружающую среду. 1 мая, как обычно, в Киеве прошла демонстрация трудящихся, от которых скрыли сильное загрязнение атмосферы.

Україна

Наче бідна сиротина,
Україна плаче,
Сльози ллються безупинно,
А ніхто не баче.

Одні тільки злидні всюди,
Нема щастя-долі,
На Вкраїні стогнуть люди
У страшній неволі.

Колись вільну Україну
Пута оповили,
На нещасну сиротину
Кайдани наділи.

І чого шукать причину,
Ніде правди діти,
Загубили Україну
Її рідні діти.

Вся в нітратах земля бідна,
Що їх годувала,
Навіть мова своя рідна
Непотрібна стала.
На землі цій українці
Сторіччями жили
І загарбників-чужинців
Не раз вони били.

Кайданів тоді не знала
Батьківщина-мати,
А нащадки за шмат сала
Згодні плазувати.

І велика чорна хмара
Сонце закриває,
Темна ніч, як божа кара,
Їй кінця немає.

Але зовні непомітні
Сили знов зростають,
Наче ріки, що у квітні
Кригу розривають.

І замучений бідою
Знов народ повстане,
Він могутньою рукою
Розірве кайдани.

В боротьбі святій здобудуть
Волю українці,
Росіяни поруч будуть,
Євреї і німці.

Правда кривду переможе,
Скінчиться неволя,
Україні знову, може,
Посміхнеться доля!

24.05.1991

Словарь

наче – как будто

безупинно – без остановки

не баче – не видит

злидні – несчастья

колись – когда-то

пута оповили – связали по рукам и ногам

кайдани – кандалы, цепи

шукать – искать

ніде правди діти – правду не скроешь

годувала – кормила

навіть – даже

мова – язык

непотрібна – ненужная

загарбник – захватчик

нащадки – наследники

шмат – кусок

згодні плазувати – согласны пресмыкаться, ползать

велика – большая

хмара – туча

зовні непомітні – внешне незаметные

квітень – апрель

крига – лёд

повстане – восстанет

поруч – рядом

кривда – ложь

переможе – победит

знову – опять, снова

може – возможно, может быть

посміхнеться – улыбнётся

Пояснение:

Немцы – потомки тех немцев, которые были