Тарас Шевченко - Гайдамаки. Наймичка. Музыкант. Близнецы. Художник (сборник)

• Название: Гайдамаки. Наймичка. Музыкант. Близнецы. Художник (сборник)
• Автор: Тарас Шевченко
• Жанр: Поэзия

Твори Тараса Шевченка проникнуті тонким ліризмом і сумом, що підкреслює незгоди підневільного життя селян-кріпаків на пригніченій, але такій рідній Україні.

У книгу увійшла поема «Гайдамаки» – перший український історичний роман у віршах, що розповідає про Коліївщину, народно-визвольне повстання козацтва проти гніту Речі Посполитої. Також читач ознайомиться з такими творами Шевченка як «Наймичка», «Музикант», «Близнюки» та «Художник».

Произведения Тараса Шевченко проникнуты тонким лиризмом и печалью, отражающей невеселую подневольную жизнь крепостных крестьян на угнетенной, но такой родной и богатой славным прошлым Украине.

В книгу вошла поэма «Гайдамаки» – первый украинский исторический роман в стихах, повествующий о Колиивщине, народно-освободительном восстании казачества против гнета Речи Посполитой. Также читатель сможет ознакомиться с такими сочинениями Шевченко, как «Наймичка», «Музыкант», «Близнецы» и «Художник».

---

91

Бергем – Берхем Клас (1620–1683), голландський художник.

92

Теньєр – Тенiрс Давид Молодший (1610–1690) – фламандський художник, вiдомий реалiстичними картинами з народного побуту.

93

Рубенс Пiтер-Пауль (1577–1640) – фламандський художник, автор портретiв, картин на мiфологiчнi та релiгiйнi теми.

94

Ван-Дейк Антонiс (1599–1641) – художник-портретист фламандської школи.

95

Вазарi Джорджо (1511–1574) – iталiйський художник, архiтектор, iсторик мистецтва, автор книги «Життєписи найславетнiших художникiв, скульпторiв та архiтекторiв».

96

…еретического учения Виклефа и Гуса… – Вiклеф Джон (1320 1384) – англiйський церковний реформатор. Гус Ян – див. прим. 1 до поеми «Єретик».

97

Лютер Мартiн (1483–1546) – нiмецький церковний реформатор, засновник лютеранства.

98

Лев Х, Леон II – римськi папи початку XVI ст.

99

Корреджiо-Антонiо Аллегрi (бл. 1489–1534) i Доменiкiно Цампiєрi (1581–1641) – iталiйськi художники.

100

Щедрiн Сильвестр Феодосiйович(1791–1830) – росiйський художник-пейзажист XIX ст., вiдомий своїми краєвидами рiзних мiсць Iталiї.

101

Сатурн – у римськiй мiфологiї один з найстарших богiв; боячись зазiхання на свою владу з боку власних дiтей, вiн з\'їдав їх живцем.

102

Михайловський замок – один з петербурзьких палацiв.

103

Ширяев Василь Григорович – художник, хазяїн артiлi живописцiв-альфрейникiв, у якiй працював Шевченко.

104

Аполлон Бельведерський – антична статуя бога Аполлона, яка вважалась найдосконалiшим зразком чоловiчої краси.

105

Веласкес Дiєго (1599–1660) – iспанський художник. Його картина «Старий» знаходилась у 30-х роках в картиннiй галереї графа Строганова.

106

Фраклiт i Гераклiт – статуї, назви яких Шевченко наводить по пам\'ятi. Друга зображувала грецького фiлософа Гераклiта; кого саме зображала перша – невiдомо, тому що грецького iменi Фраклiт нема. Можна гадати, що перший – Демокрiт, фiлософ, якого часто протиставляють Гераклiтовi.

107

Йдеться про роман Чарлза Дiккенса «Життя й пригоди Нiколаса Нiклбi» (1840 р. друкувався в журналi «Библиотека для чтения»).

108

Пименов Микола Степанович (1812–1864) – скульптор, вихованець Академiї мистецтв.

109

Венецiанов Олексiй Гаврилович (1780–1847) – росiйський художник, один з перших зображав у своїх картинах сцени з життя росiйського селянства.

110

Слюджинський Франц Йосипович (пом. 1864) – гравер. Зав\'ялов Федiр Семенович (1810–1856) – художник, вихованець Академiї мистецтв; згадана його робота – малюнок статуї старогрецького мiфiчного героя Геркулеса, яка знаходиться у Фарнезькому палацi в Римi (звiдси – Фарнезький).

111

Лосенко Антон Павлович (1737–1773) – художник, професор Академiї мистецтв.

112

Кавос Альберт Катеринович (1801–1863) – архiтектор, зодчий iмператорських театрiв Росiї (Марiїнського i Михайловського в Петербурзi та iн.).

113

О д р а н – прiзвище кiлькох французьких граверiв XVII–XVIII ст.

114

Вольпато Джованнi (1738–1803) – iталiйський гравер.

115

«Путешествие Анахарсиса Младшего» – _ твiр французького письменника i археолога Жан-Жака Бартелемi про старогрецьку культуру й мистецтво.

116

Брюллов Карл Павлович (1799–1852) – росiйський художник, учитель Шевченка, друг росiйського поета Жуковського В. А.; обидва брали активну участь у викупi Шевченка з крiпацької неволi.

117

«Xiтана» – «Циганка», назва балету.

118

Пальмiра – столиця стародавнього царства в Сiрiї. В 20-З0 х роках XIX ст. поети i прозаїки нерiдко називали росiйську столицю Петербург Пiвнiчною Пальмiрою.

119

Болезнь св. Витта – _ нервове посмикування тiла.

120

Губер Едуард Iванович (1814–1847) – поет, перший перекладач трагедiї Гете «Фауст» на росiйську мову.

121

Меркурiй – у староримськiй мiфологiї бог, який провiщає волю верховного бога Юпiтера; тут це iм\'я вжито у значеннi посланець.

122

Барбаризм – варварство.

123

Я показал ему маску Лаокоона… и следок Микеланджело… – _ Йдеться про малюнок голови Лаокоона з античної скульптурної групи, що зображає жерця Лаокоона i двох його синiв, яких душать змiї, та гiпсовий злiпок iз ступнi фiгури, вирiзьбленої Мiкеланджело.

124

Терпсiхора – в античнiй мiфологiї муза, покровителька мистецтва танцiв.

125

Стофатто – м\'ясне блюдо (штуфат).

126

Лакрима-крiстi – iталiйське червоне вино.

127

Плафон – розписана стеля.

128

Dа саро (iтал.) – _ спочатку, знову, бiс.

129

Антiной – вродливий юнак, що, як втiлення чоловiчої краси, часто зображувався античними скульпторами.

130

Люцiй Вер – спiвправитель римського iмператора Марка Аврелiя (II ст.).

131

Канова Антонiо (1757–1822) – iталiйський скульптор.

132

Бельведерский торс – частина статуї, яка зображувала Геркулеса, що вiдпочиває.

133

«Страшний суд» – велика фреска (стiнна картина) Мiкеланджело в однiй з церков Рима.

134

Рафаель Сантi (1483–1520) – iталiйський художник епохи Вiдродження, який, крiм картин на полотнi, створив ще ряд стiнних картин (фресок) у Ватiканi, палацi римських пап.

135

Рисунок Германика и танцующего фавна – рисунок з гiпсових копiй античних статуй, якi зображують римського полководця Германiка (I ст.) i фавна (лiсовика i польовика).

136

Свинья в торжевских туфлях – помiщик Шевченка П. В. Енгельгардт у туфлях, якi тодi робили в мiстi Торжку, що славилося сап\'яновими та оксамитовими виробами.

137

Озеров Владислав Олександрович (1769–1816) – росiйський письменник.

138

Гiлiс Джон (1747–1836) – англiйський iсторик.

139

Аглицкий клуб – клуб, при якому були зали для гри в карти.

140

Мокрицький Аполлон Миколайович (1810–1870) – художник, товариш Шевченка.

141

Клодт Петро Карлович (1805–1867) – скульптор, професор Академiї мистецтв, вiдомий статуями коней на Анiчковому мосту в Ленiнградi та iн. творами.

142

Зауервейд Олександр Iванович (1783–1844) – художник-баталiст, професор Академiї мистецтв.

143

Басiн Петро Васильович (1793–1877 – художник, професор Академiї мистецтв.

144

…статую повешенного Аполлоном Мидаса. – Йдеться, очевидно, про персонажа давньогрецького мiфа – Мiдаса, який, навчившись грати на флейтi, викликав на змагання бога музики Аполлона, але був переможений ним i повiшений.

145

Петровський Петро Степанович (1814–1842) – художник, учень Брюллова, товариш Шевченка по Академiї мистецтв.

146

Дюме, Сен-Жорж – прiзвища вiдомих у Петербурзi 30-х рокiв рестораторiв.

147

Фокс – петербурзький виноторговець.

148

Джаксон, медок – вина.

149

Корнелiус Петер (1783–1867) – нiмецький художник т. зв. «назарейськоi школи», що об\'єднувала прибiчникiв вiдродження середньовiчного релiгiйного мистецтва.

150

Гесс Петер (1792–1871) – нiмецький художник, баталiст i жанрист.

151

Кленц, Валгалла, Пинакотека и вообще Мюнхен… – Мова йде про т. зв. «мюнхенську школу» нiмецького мистецтва XIX ст. Кленце Лео (1784–1864) – архiтектор, автор проекту будинку Ермiтажу; на замовлення баварського короля Людвiга I спорудив на березi Дунаю, поблизу Регенсбурга, Валгаллу круглий будинок з мармуру у виглядi храму (Валгаллою у старонiмецькiй мiфологiї називається мiсце, де пiсля смертi нiбито живуть душi витязiв, що загинули з славою в бою). Пiнакотека – картинна галерея в Мюнхенi, проект якої також належить Кленце.

152

Дюрер Альбрехт (1471–1528) – нiмецький художник i гравер, автор теоретичних праць, з яких найбiльш вiдомi «Чотири книги про людськi пропорцiї» (1528) – «Пiдручник до вимiрювання» (або «Перспектива», про яку i згадує Шевченко).

153

На набережнiй Неви в Петербурзi, бiля Академiї мистецтв, поставленi були 1834 р. два кам\'янi сфiнкси, привезенi з Єгипту.

154

«Дети, овсяный кисель на столе…» – початок вiрша нiмецького поета Гебеля «Вiвсяний кисiль» у перекладi В. А. Жуковського.

155

Всемирная столица, увенчанная куполом Буонарроти. – Рим, куди в той час посилали для удосконалення кращих учнiв Академiї мистецтв пiсля закiнчення ними курсу. Купол Буонарротi – купол собору Петра в Римi, побудований за проектом Мiкеланджело Буонарротi.

156

Михайлов Григорiй Карпович (1814–1867) – художник, учень К. Брюллова, товариш Т. Шевченка.

157

Тут, очевидно, йдеться про картину французького художника Нiкола Пуссена (1594–1665) «Зняття з хреста», що зберiгається в Ермiтажi.

158

Просто суздольщина – в розумiннi: грубий ремiсницький вирiб (в м. Суздалi працювали ремiсники iконописцi).

159

Мартiн Джон (1789–1854) – англiйський художник.

160

Гревiдон П\'єр (1776–1860) – французьский художник i лiтограф.

161

Смiрдiн Олександр Пилипович (1795–1857) – видавець i книготорговець.

162

Мiшо Жозеф-Франсуа (1767–1839) – французький iсторик.

163

Петро Пустинник – чернець, якому приписують органiзацiю першого хрестового походу (походу європейських феодалiв на Схiд для завоювання в арабiв Палестини).

164

Брянський Якiв Григорович (1790–1853) – росiйський актор.

165

Каратигiн Василь Андрiйович (1802–1853) – росiйський актор.

166

«Тридцять рокiв, або Життя картяра» – п\'єса французького драматурга i романiста Вiктора Дюканжа (1783–1833).

167

Елькан Олександр Львович (у Т. Г. Шевченка помилково Лев Олександрович) (1819–1869) – театральний критик i фейлетонiст. «Вездесущего» i «всесведущего» Елькана Шевченко не раз згадує i в «Щоденнику», i в листах до знайомих та друзiв, ставлячись до нього iронiчно.